Орфографічний словник української мови. 2005.
погукувати — I ую, уєш, недок. Гукати не дуже сильно або час від часу. II ую, уєш, недок. Голосно командувати ким небудь, наказувати час від часу … Український тлумачний словник
погукування — I я, с. Дія за знач. погукувати I. II я, с. Дія за знач. погукувати II і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
вигукувати — вигукнути (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), гукати, гукнути, гуконути, викрикувати, викрикнути, покрикувати, покликати, покликувати, покликнути погукувати, нагукувати,… … Словник синонімів української мови
покрикувати — I (час від часу кричати; підганяти когось, розпоряджатися), покликувати, погукувати, нагукувати, погейкувати; гарикати, гиркати (сердито) II ▶ див. вигукувати, кричати 1) … Словник синонімів української мови
